Терміни, яких немає в іншій системі права

Правові системи не збігаються, тому частина термінів не має точного відповідника. Англійський trust, consideration чи estoppel не мають прямого аналога в українському праві, а український «господарський договір» чи «акт виконаних робіт» не мають його в англійському.

Дослівний переклад у таких місцях створює хибне враження, що поняття однакові. Грамотне рішення — передати зміст і, де потрібно, лишити оригінальний термін у дужках, щоб юрист з іншого боку бачив, про що йдеться.

Саме тому юридичний переклад не можна оцінювати за критерієм «слово в слово». Точність тут — це точність наслідків, а не букв.

Яка версія головна

У двомовному договорі має бути зазначено, яка версія переважає при розбіжності. Це один рядок, і він вирішує спір ще до того, як той виникне.

Якщо такого пункту немає, кожна сторона тлумачитиме свою версію, і розбіжність у перекладі стає юридичною проблемою, а не мовною.

Скажіть нам, яка версія буде головною. Якщо українська — переклад працює як робочий документ для партнера. Якщо іноземна — вимоги до точності зовсім інші, бо ваші зобов'язання визначає саме той текст.

Числа, назви й реквізити

Місця, де помилка найдорожча й найпомітніша:

  • Суми й валюти. Десяткова кома проти крапки, розділювач тисяч — у різних країнах по-різному. Перевіряємо окремо від тексту.
  • Назви компаній. Не перекладаються, а передаються так, як у реєстрі та статутних документах. Якщо у вас уже є усталена назва іншою мовою — вона й використовується.
  • Реквізити, IBAN, коди. Не перекладаються взагалі, тільки звіряються.
  • Дати. Формат 03/04/2026 читається як 3 квітня або 4 березня залежно від країни. У договорах пишемо місяць словом, коли це можливо.
  • Посади підписантів. Український «директор» і англійський director — не завжди те саме за обсягом повноважень, і для акта це може мати значення.

Коли потрібне засвідчення

Для більшості комерційних договорів достатньо перекладу з печаткою бюро: сторони розуміють текст, і цього досить.

Нотаріальне засвідчення потрібне, коли договір подається в державний орган, до суду, в банк або нотаріусу для подальших дій.

Для подання за кордон діють ті самі правила, що й для інших документів: країна може вимагати свого присяжного перекладача. Скажіть, куди піде договір, — перевіримо до початку роботи.